Трудове законодавство Німеччини має відмінності від чинного законодавства, що регулює ринок праці в Україні. Ключовою умовою для працевлаштування у цій країні є дозвіл на роботу, який видає відповідальне німецьке відомство – управління з питань реєстрації іноземців. Проте без посвідки на довгострокове проживання отримати роботу у Німеччині практично неможливо.
Німецька трудова система та її особливості для іноземців
Іноземці, у тому числі біженці, які прагнуть працювати у Німеччині, насамперед мають отримати титул резидента, аби мати у своїх документах позначку «Дозволено оплачувану роботу». Існують три варіанти отримання посвідки на проживання, для чого потрібно подати такі заяви:
- На так званий «тимчасовий захист» відповідно до статті 24 Директиви ЄС. Це дає право знаходження у Німеччині до двох років.
- Заява на отримання посвідки на проживання для роботи або навчання.
- Заява про надання притулку. Проте це зумовлює обов’язок проживання у центрі первинного прийому на обмеження на працевлаштування, тому насправді одержання такого статусу не рекомендовано для тих, хто прагне працювати.
Загалом у Німеччині чинними є такі закони, що регулюють ринок праці для іноземців:
- Закон про перебування, що визначає категорії осіб, які можуть в’їжджати і перебувати у країні.
- Закон про працевлаштування – регулює умови праці, включаючи мінімальну зарплату, режим роботи і відпустку.
- Положення про зайнятість, яке встановлює правила у певних професіях і галузях економіки.
- Закон про імміграцію кваліфікованих працівників.
- Закон про визнання іноземних кваліфікацій, ним визнаються рівні кваліфікації і певні дипломи.
- Рішення федеральних земель, кожна з яких має свої законодавчі акти щодо працевлаштування іноземців.
Основними джерелами інформації щодо німецького ринку праці для іноземців є Федеральне агентство з працевлаштування (https://www.arbeitsagentur.de/) та Федеральне міністерство праці і соціальних справ (https://www.bmas.de/).
Крім того, 27 червня цьогоріч у Німеччині набув чинності закон, який спрощує іноземцям отримання німецького паспорта практично за три роки, що має певні наслідки для його власника. Проте існує нюанс: задля натуралізації людина, яка захотіла мати ще одне громадянство, крім українського, наприклад, повинна змінити свій міграційний статус. Тобто якщо особа перебуває у Німеччині згідно із статтею 24 Директиви ЄС, то вона не матимете право на отримання німецького громадянства.
Робочий час у Німеччині
Структура робочого часу у країні передбачає:
- Повний робочий день, що означає роботу 40 годин на тиждень.
- Неповний робочий день, що передбачає менше 40 годин на тиждень, але при цьому працівник має отримати понад 538 євро на місяць.
- Міні-робота, що є найнижчою формою зайнятості з оплатою 538 євро на місяць, або 12,41 євро на годину. Тільки-но заробіток перевищує ці рівні, це вже не є міні-роботою, що відразу позначається на такому аспекті, як сплата податку. Тобто працівники на міні-роботі сплачують лише внески на пенсійне страхування.
При цьому співробітник-іноземець соціально захищений і має право:
- на медичне та пенсійне страхування (суму вираховують безпосередньо із зарплати);
- оплату понаднормових і нічних робіт, лікарняних;
- недільні і святкові бонуси.
Шукати роботу у Німеччині можна такими способами:
- за допомогою спеціалізованих вебресурсів, через соціальні мережі або у газетах;
- через Google за назвою міста, регіону або професії;
- можна звернутися до агенції з пошуку роботи або біржі праці.
З жовтня 2023 року для українців зі статусом «тимчасовий захист» започатковано проєкт JobTurbo, який передбачає прискорене працевлаштування біженців. Ініціатива має кілька важливих переваг, які спричинили зміни у роботі центрів зайнятості:
- Українці відтоді мають можливість вивчати мову безпосередньо на робочому місці, без відвідування мовних курсів. І якщо раніше за набуття рівня В2 сплачували центри, тепер це обов’язок роботодавця.
- Вивчення мови також може відбуватися у часі паралельно з пошуком роботи.
- Наразі основною причиною відмови від роботи може стати лише стан здоров’я, а такі аспекти, як кваліфікація чи особисті побажання, втратили свою значимість.
Однак потрібно врахувати, що новий проєкт передбачає відвідування центру зайнятості для консультування кожні шість тижнів. Втім, навіть з рівнем А1 з німецької мови українці можуть знайти таку роботу у Німеччині:
- Au Pair – гарний варіант для тих, хто має вік 18-26 років і любить дітей та хатні справи;
- стартапи, оскільки значна їх кількість працює англійською мовою;
- міжнародні компанії, де часто відкривають англомовні вакансії.
Однак у подальшому знання мови відкриє більшість перспектив, якщо ваша мета – налагодити гідне життя у Німеччині.
Мінімальна зарплата в Німеччині
Рівень законодавчо закріпленої мінімальної зарплати з 1 січня 2025 року становить 12,41 євро за годину. У деяких професій визначено свою мінімальну зарплату. Наприклад, зарплата медсестри в Німеччині дорівнює від 2800 до 3200 євро на місяць, зарплата вчителя в Німеччині сягає у початковій школі 4724 євро, у гімназіях – 5540 євро. Однак це зарплата до утримання податків і внесків (брутто). Чиста мінімальна зарплата (нетто) залежить від таких чинників, як податковий клас, сімейний стан, кількість дітей та ін.
Орієнтовно у 2025 році погодинна заробітна плата за галузями така:
- педагоги – 18,58 євро на годину;
- медсестри – 16,50 євро;
- прибиральники – 13,50 євро;
- майстри б’юті-індустрії – 14,50 євро.
Середня зарплата в Німеччині різниться залежно від галузі діяльності та регіону. Найменше у середньому отримують працівники кухні – їхній річний валовий дохід становить 23 454 євро. Професійний водій вже може заробити понад 30 000 євро на рік. На гідні зарплати можуть очікувати медики, які заробляють у середньому понад 155–300 тисяч на рік. Серед фахівців з гарним річним доходом – менеджери інвестиційний та по роботі з клієнтами, страховий аналітик та ін. Найкраще оплачується робота в ІТ-сфері, інженерії різного напряму, фінансах і страхуванні, маркетингу і PR-діяльності, журналістиці тощо.
Стосовно регіонів, то першість серед 16 федеральних земель Німеччини за показниками зарплати на рік тримають економічно важливі та розвинуті регіони Гессен, Баварія та Баден-Вюртемберг. До десятки лідерів належать також Північний Рейн-Вестфалія, Гамбург, Бремен, Рейнланд-Пфальц, Саар, Шлезвіг-Гольштейн, Нижня Саксонія. На сході Німеччини середні зарплати значно менші, проте вони компенсуються меншими витратами на проживання, у тому числі рівнем оренди за житло.
Прожитковий мінімум в Німеччині для самотніх людей становить майже 956 євро на місяць, для подружжя ця сума сягає 1582 євро на місяць.
Мінімальна заробітна плата у Німеччині підвищиться наступного разу з 1 січня 2025 року – до 12,82 євро на годину.
Податки у Німеччині
Німецька податкова система чи не найскладніша в ЄС. Тут існують шість податкових класів, за якими визначають обсяг неоподатковуваної суми. Ключовий чинник, за яким визначається податковий клас, – сімейний стан, тому надто важливо вчасно повідомляти до податкової інспекції про всі зміни, що відбуваються у родині. Розглянемо детальніше всі шість класів, бо оподаткування безпосередньо впливає на рівень доходу, який отримує працівник протягом року.
До 1-го податкового класу належать:
- неодружені, розлученні, вдови/вдівці (якщо з дати смерті пари минуло не менше двох років);
- самотні люди, які ведуть господарство самостійно;
- друга половина подружжя є нерезидентом Німеччини або мешкає не в ЄС.
Неоподатковуваний мінімум цього класу становить 9 408 євро. Платники 1-го податкового класу не повинні загалом сплачувати податок за підсумками року.
До 2-го податкового класу належать батьки, які виховують дитину самі та отримують відповідну допомогу. Діти мають проживати разом з такою особою. Неоподатковуваний рівень дорівнює таку саму суму, як і в першому податковому класі. Однак автоматично до цього переліку потрапити неможливо, потрібно подати заяву до інспекції.
Платники 3-го податкового класу сплачують приблизно 26%. До цього класу належать:
- житель Німеччини, в якого друга половина не працює або належить до 5-го податкового класу;
- вдова або вдівець, в яких друга половина померла не менше ніж рік тому.
Вимоги цього класу стосуються не лише офіційно одружених пар, а й тих, хто перебуває у цивільному шлюбі. Неоподатковуваний рівень становить 18 816 євро, а декларація подається подружжям спільно. Граничний термін подачі декларації – 31 червня.
До 4-го класу платників податків належать:
- подружжя з однаковим доходом, але вони обидва мають мешкати у Німеччині;
- подружжя, які не обрали іншого. Їм присвоюється цей клас автоматично після того, як вони отримали посвідки на проживання.
Неоподатковуваний рівень у 4-му податковому класі становить 9 408 євро.
Категорії осіб, які належать до 5-го класу, мають неоподатковуваний рівень розміром 1568 євро на рік. До цього класу належать:
- платник податків, чий партнер належить до 3-го податкового класу;
- працюючі не тільки на одній роботі.
Такі подружжя теж подають спільну податкову декларацію.
До 6-го податкового класу належать ті, хто працюють більше ніж на двох роботах, а також мають додаткові джерела доходу. Тут неоподатковуваний рівень відсутній загалом: з основного доходу стягується податок за правилами, що діють для 1–5 податкових класів; з додаткових доходів – податок для 6-го класу.
Українці, які приїхали до Німеччини через російське вторгнення в 2022 році, сплачують податки і внески за загальними правилами.
Податок на доходи населення зазвичай становить від 14% до 45%. Він стягується залежно від суми річного доходу і має прогресивну шкалу. Якщо людина займається комерційною діяльністю, на неї поширюється торговельний податок з базовою ставкою 3,5%. Однак кожний муніципалітет має право додавати до цієї ставки свої відсотки, що може підвищити її рівень до 15%.
Крім того, дохід – це й прибуток від операцій з фінансовими інструментами, стосовно яких діє ставка 25% плюс внесок солідарності, який був частково скасований у 2021 році.
Податок на додану вартість у Німеччині дорівнює зазвичай 19%. Існує ще й церковний податок у розмірі 2–3%. Його сплачують лише парафіяни офіційних церков.
У Німеччині із зарплати також вираховують ще й страхові внески: на обов’язкове медичне страхування, довгострокового догляду, пенсійне, по безробіттю, від нещасного випадку та банкрутства.
